Центр надання адміністративних послуг

До ЮрПорадника надходить багато питань щодо порядку подання заяв і роботи з міжнародним Реєстром збитків (далі - Реєстр). Дехто має хибне розуміння особливостей цього Реєстру. Отож, розбираємося сьогодні разом ТОП-10

«Реєстр збитків — це компенсаційний механізм. Якщо я подам заяву, мені відразу мають виплатити компенсацію» — МІФ.

Правда:

Реєстр не є механізмом компенсації. Це міжнародна база, яка фіксує докази збитків, завданих рф внаслідок агресії проти України. Виплата компенсацій — наступний етап, який реалізовуватиметься в межах окремого майбутнього механізму, що ще створюється.

«Який сенс подавати заяву, якщо росія все одно не визнає цих рішень?».

Правда:

Реєстр — це частина міжнародного правового механізму, підтриманого Радою Європи. Він створює офіційний та захищений архів доказів, який у майбутньому використовуватиметься для виплати компенсацій. Це — перший крок до справедливості, і він уже працює.

«Якщо я вже звернувся за компенсацією від держави або подавав заяву до суду в Україні або ЄСПЛ, то вже не можу подавати до Реєстру?» МІФ.

Правда:

Можна подавати заяву до Реєстру, навіть якщо вже були звернення до інших інстанцій. Проте всі відомості про попередні заяви слід обов’язково зазначити в електронній формі. Це потрібно для уникнення дублювання та правильного обліку.

«Я не громадянин України, тож Реєстр не для мене» — МІФ.

Правда:

Реєстр приймає заяви від будь-яких фізичних і юридичних осіб, незалежно від громадянства. Головне — довести, що збитки були спричинені діями рф на території України після 24 лютого 2022 року.

«Якщо я подам заяву, то зобов’яжусь не вимагати компенсації в іншому порядку?» — МІФ.

Правда:

Подання заяви до Реєстру не позбавляє вас права звертатися до інших національних чи міжнародних органів, зокрема судів. Але важливо повідомити про всі такі звернення в заяві до Реєстру.

«Подавати заяву можуть лише ті, хто має офіційні документи про руйнування» — МІФ.

Правда:

Документи важливі, але не обов’язково мати офіційний акт від ДСНС або місцевої ради. Приймаються фото, відео, свідчення очевидців, скріни з геолокацією — усе, що допомагає довести факт і обставини збитків.

«Заяву в реєстр збитків може подати тільки досвідчений адвокат або юрист» — МІФ.

Правда:

Заявником може бути будь-яка фізична особа або її представник. Юридичні особи, держава Україна, її регіональні або місцеві органи та установи мають подавати свої заяви через представника (теж не обов’язково має бути юристом).

«Мені потрібно перекладати всі документи англійською, щоб подати заяву?».

Правда:

Заяви можна подавати українською мовою. Згодом з’явиться можливість використання англійської. Переклад документів не є обов’язковим для подачі.

«Мені завдано лише моральні збитки — це не підходить для Реєстру» — МІФ.

Правда:

Моральна шкода, зокрема поранення, загибель родичів, незаконне позбавлення волі тощо, — також підлягають фіксації в Реєстрі. Ви маєте право подати заяву, навіть якщо не зазнали матеріальної шкоди.

«Реєстр збитків — це виключно внутрішній проєкт, я перевіряв, що у Законі про державний бюджет коштів не виділено» — МІФ.

Правда:

Реєстр — це міжнародний механізм, створений під егідою Ради Європи. Він не є органом України і працює незалежно від державних структур, хоча й у співпраці з ними.

__________________

Більше корисної інформації - у чат-боті Юридичний порадник для ВПО «Основні питання»:

Telegram: https://t.me/IDP_advisor_bot

Viber: https://chats.viber.com/idp_legal_advisor_bot

Facebook (Messenger): https://pipe.bot/facebook/11877

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Норвегії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю БФ «Право на захист» і жодним чином не може вважатися таким, що відображає погляди Уряду Норвегії.

Норвезька рада у справах біженців в Україні

Джерело: Юридичний порадник для ВПО