Як забезпечити законне право дитини на спілкування з обома батьками?

15.10.2025 08:38 3

Як забезпечити законне право дитини на спілкування з обома батьками?

У часи повномасштабної війни тисячі українських сімей переживають болісне роз’єднання. Особливо гостро постає питання, коли дитина та один із батьків опиняються у різних державах. Як забезпечити законне право дитини на спілкування з обома батьками, коли між ними — тисячі кілометрів і непередбачувані обставини?

А що робити, якщо дитину вивезли за кордон без вашої згоди і не повертають?

Саме для таких критичних ситуацій існує дієвий міжнародний механізм — Гаазька конвенція 1980 року про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Дія якої розповсюджується на територію України та 85 країн світу.

Суть Конвенції полягає в тому, що один із батьків не має права одноосібно вирішувати питання зміни місця проживання дитини або вивозити її за кордон. Якщо ж це сталося — дитину мають негайно повернути до країни її постійного проживання, аби компетентний орган саме цієї держави визначив, із ким вона житиме і як обидва батьки братимуть участь у її вихованні.

Конвенція передбачає дві процедури:

1. Забезпечення реалізації права доступу до дитини

• У разі, якщо другий із батьків не заперечує проти постійного місця проживання дитини на території іноземної держави, він може ініціювати процедуру щодо забезпечення реалізації права доступу до дитини.

• Перелік документів: копія свідоцтва про народження дитини; довіреність; копії рішень судів або органів опіки та піклування щодо питань, пов'язаних з піклуванням про дитину (у разі наявності); фотографії дитини та особи, з якою дитина проживає за кордоном.

2. Сприяння поверненню дитини на територію України

• У разі, якщо другий із батьків заперечує проти постійного місця проживання дитини на території іноземної держави, він може ініціювати процедуру щодо сприяння поверненню дитини на територію України.

• Перелік документів: копія свідоцтва про народження дитини; довідка про реєстрацію місця проживання дитини в Україні; довіреність; копії рішень судів або органів опіки та піклування щодо питань, пов'язаних з піклуванням про дитину; будь-які інші документи, що стосуються справи; фотографії дитини та особи, яка вивезла та/чи утримує дитину за кордоном або особи, з якою дитина проживає.

Важливо: на будь-якому етапі розгляду справи сторони можуть укласти мирову угоду або досягти порозуміння через медіацію — соціальну послугу, передбачену Законом України «Про соціальні послуги».

Рекомендується ініціювати питання повернення дитини в Україну якомога швидше — до спливу одного року з моменту її незаконного переміщення чи утримування. Інакше суд країни, де перебуває дитина, може відмовити у поверненні, якщо вона вже прижилася у новому середовищі.

25 березня 2025 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 338 «Про внесення змін до Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей», якою затверджено нову редакцію Порядку.

Зміни спрямовані на:

• Уточнення випадків, за яких Міністерство юстиції України звертається до інших органів державної влади України із запитами про надання інформації щодо дитини та/або особи, яка вивезла або здійснює утримування дитини.

• Уточнення заходів, які вживаються Міністерством юстиції України та міжрегіональними управліннями Міністерства під час опрацювання заяв.

У додатку до Порядку містяться оновлені формуляри заяв про повернення дитини та про доступ до неї — затверджені у 2024 році Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права. Ознайомитись і завантажити їх можна за посиланням: