Державна реєстрація смерті

 На час дії воєнного стану державна реєстрація смерті проводиться в день звернення заявника будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до пункту 15 розділу II глави 1 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940.

Державна реєстрація смерті проводиться за заявою будь-якої особи органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа про смерть встановленої форми, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою.

 Підставою для проведення державної реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о);

б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о);

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України в разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом із лікарським свідоцтвом про смерть.

 Особа, яка звернулася щодо державної реєстрації смерті, повинна надати паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державній реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про смерть.

Паспорт померлого, а також військово-облікові та пільгові документи орган державної реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає для подальшого їх направлення до територіального підрозділу Державної міграційної служби України та районного (міського) військового комісаріату. Непередача зазначених документів не є перешкодою для державної реєстрації смерті.

Про факт проведення державної реєстрації смерті заявнику видається свідоцтво про смерть та витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

Державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, які були заявниками під час розгляду судом справи, а також спадкоємців померлого за їх зверненням у день отримання рішення суду.

У разі направлення судом рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення державна реєстрація смерті проводиться в день надходження копії такого рішення без звернення будь-якої особи.

Якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

При державній реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть вносяться тільки ті відомості, які містяться в лікарському свідоцтві про смерть.

При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни та доповнення до актового запису про смерть вносяться згідно з законодавством, яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупа. Після внесення певних змін до актового запису про смерть заявнику повторно видається свідоцтво про смерть.

За 8 місяців 2024 року відділами державної реєстрації актів цивільного стану Запорізької області складено 10 239 актових записів про смерть.

Відділ ДРАЦС у Запорізькій області УДР ПМУЮ м.Одеса